Троянський кінь Кремля, або ще одна чергова многоходовочка

Так звані російські ліберали в Україні — троянський кінь Кремля. Або ще одна чергова многоходовочка, яка привязує український соціум і політикум до орбіти «руського міра», в усій гібридній багатогранності його існування.
Я бачив їх на власні очі, я чув їх на власні вуха — плоть від плоті, кров від крові російської прогресивної інтелігенції.



Декого, хто відкрито виступали проти агерсії Кремля в Україні у 2014-15-му роках, ми рятували особисто, поручаючись за їхню лояльність перед прикордонниками і СБУ, коли вони «зависали» у аєропортах, не маючи необхідних документів. Селили їх, допомогали оформити посвідки на проживання, підшукували роботу.

А потім мали численні статті у ЗМІ на кшталт «Язиковой вопрос ілі путь в нікуда», «За Украіну, но нє с Бандерой», «Хаос, управляємий Амєрікой» і.т.д.
Ментально, метафізично, емоційно, практично, а головне — культурно та історично повязані з Ернстами, Міхалковими, Кісельовими, Глазєвими та іншими Пєсковими тисячами ниточок, мотузочок, мільйонами імпульсів і нейронів вони по факту все одно лишаються одним цілим з багатоголовою московітською гідрою, що оплітає нас липким павутинням нової епохи, яка невпинно наближається. Час Путіна злічено.

Це розуміють всі, і навіть Максакова з Малаховим, який прямо з Києва подає усьому «прогресивному російству» однозначний сигнал — і в Києві можна непогано влаштуватися в разі, якщо конкретно почнуть закручувати гайки. А наші маролоси так взагалі пищать від щастя — «ну єсть жє нормальниє рускіє, ну всьо же ми братскій народ!» Дають ордени, купують телевізійні канали, аби вони «вєщалі», бо єто же Масква-а-а-а-а, уровє-є-є-нь.

Безумовно, ще рік-два і православно-комуністичний маятник російського політикуму, не витримавши санкцій, надмірних навантажень на бюджет, постійного напруження еліт хитнеться в інший бік — і ми без сумніву ще побачимо і Ганапольського, і Кисельова на російських телеканалах, де вони будуть глузувати над потішними громадянами, в гостях у яких вони провели декілька років, наче Міклухо-Маклай в племенах папуасів, вивчаючи їхні дикі закони та звичаї. Тому панове-браття, не тіште себе ілюзіями, що бувають нормальні російські ліберали. Нема таких. Вірніше, я таких не зустрічав.

Бо завжди мають дулю в кишені, троцкістську мислєформу про «врємєнних попутчіков» на путі к новой вєлікой росіє, шуточкі-прібауточкі в контекстє шаровари-сало-горілка.
Але це півбіди. Всі, підкреслюю…, абсолютно всі — куруються ФСБ. Бо Росії Україну втрачати не можна в жодному разі, а для цього знадобляться і російські ліберали, і російські демократи, і російські українці, і україномовні росіянці. Словом, всі рускоговорящіє гібриди знадобляться (навіть якщо вони заговорять українською), щоб утримати Україну в полі руського міра. Приспати, замріяти, впокорити, обдурити, а потім спробувати тихенько придушити і сказати світові, що так і було одвіку. Не раз так було. Дуже не хочеться щоб іще так трапилося.

Тому, панове-браття, як зустрінете російського ліберала, питайте відразу і без преамбул — Бандера чий герой? Українська мова єдина в Україні? Голодомор — це геноцид? Комунізм — дорівнює фашизм? Крим — то Україна? Ну і сакраментальне — Путін х…ло? Якщо бачите або відчуваєте, якусь непевність, або намагання уникнути прямої відповіді на вищенаведені питання, заявляйте прямо і без вагань — «Чумодан- вокзал- Прага, Будапешт, Рим чи Лондон». Бо в новій модерній Україні з російським великодержавним лібералізмом не по дорозі.
Алілуйя!
Слава Україні!

Антін МУХАРСЬКИЙ